Банківські казначеї заговорили про більш активну девальвацію гривні й здорожчання долара
У казначействах українських банків почали активніше розходитися плітки про активнішу девальвацію гривні до долара та євро, яка може активізуватися за кілька тижнів.
По-перше, банкірів вразив останній інфляційний звіт Держстату, в якому влада стала потроху визнавати повсюдне зростання роздрібних цін в Україні (на 1,7% за місяць і 7,9% у річному вимірі), пов’язане не тільки зі здорожчанням пального, але й іншими факторами.
По-друге, фінансову спільноту приголомшили заяви Єврокомісії про те, що виділення Україні траншів із уже погодженого пакета на €90 млрд може відбутися не раніше липня 2026 року. Негативні оцінки з цього приводу були ще, коли прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан почав блокувати європейське кредитування України, та не припинилися навіть після того, як він нещодавно програв парламентські вибори Петеру Мадьяру. Оскільки в ЄС визнали, що наша держава не зможе миттєво отримати кредитні транші з Європи. Є певна бюрократія, і на неї потрібно кілька місяців.
Що може бути для України проблемою навіть за умови збереження золотовалютних резервів на достатньо високому рівні – $52 млрд на початок квітня 2026 року. Оскільки є й негативні нюанси. По-перше, резерви демонструють негативну динаміку: зменшилися у березні на 5%. По-друге, Україні треба обслуговувати поточний державний борг й продавати чималі суми на міжбанку для підтримання курсу гривні. Приміром, минулого місяця Нацбанку довелося продати $4,8 млрд. А за умови подальшого продовження війни на Близькому Сході чи блокування нафтотрейдерів у Перській затоці на тлі провальних перемовин між США та Іраном і подальшого здорожчання нафти НБУ доведеться ще активніше розпродавати резерви.
Не найкращі макрофінансові передумови для України й точно не додають позитиву щодо покриття дефіциту нашого держбюджету, який по ходу латають буквально «на колінці».
Найгірший варіант вирішення проблеми це емісія гривні, та нині мало хто вірить, що Нацбанк вдасться до неї. Передусім через обіцянку МВФ цього не робити та зацікавленість у подальших кредитах від Міжнародного валютного фонду.
На цьому тлі найбільш вірогідним варіантом вважається нова хвиля девальвації гривні. Акуратна та поступова, як НБУ вже не раз робив.
Як, приміром, це було востаннє у березні, коли офіційний курс пробив 44 грн/$, а потім відійшов на 43,5 грн/$. Чогось схожого чекають знову. Приміром, із походом на 45 грн/$ і відкатом на 44,5 грн/$. Щоб потім нацбанківські лицеміри могли сказати про курсовий відкат, яким будуть прикривати собі спину. Плітки про це активно обговорюються.
Банківські казначеї не виключають такий сценарій наприкінці квітня або на початку травня, якщо влада не зможе домовитися про наближення виплат перших траншів ЄС із затверджених €90 млрд або деінде не віднайде альтернативне фінансування.
Джерело: OnlyBanks у Telegram.