Ну що, друзі, здається, Європейська солідарність за відставку Андрія Пишного голосувати точно не буде (Частина 1)
Бо Андрій Григорович, схоже, запустив колгоспний антикриз руками найкращих порохоботів країни. Спочатку – важка артилерія в стилі «хто нападає на Пишного, той ворог держави». Потім – карамельна версія для чутливих сердець: «Друзі, не можна розхитувати те, що тримає країну», всі на захист «найкращого голови центрального банку в Європі та світі-2024»! Гуртуймося! Шануймося! Не допустимо!
Красиво. Майже зворушливо. Якби не було так смішно.
І справа навіть не в однакових тезах і однакових фото Андрія Григоровича у дописах, хоча це милота, погодьтеся. Аж цілий технолог Петра Олексійовича, колишній чиновник його АП – Володимир Горковенко був зафрахтований. Таку поважну людину розбавили блогером Михайлов Шнайдером, кумедним персонажем, відомим на ринку як «Швондер», проте з дуже непоганими охопленнями.
Банківська спільнота, звісно, усе зрозуміла. Коли голову НБУ раптом починають синхронно захищати саме ті, хто ще вчора волав про «політичне переслідування» Петра Олексійовича, це означає одне: хімія відносин між двома «П» виявилася значно цікавішою, ніж здавалося ззовні.
Кажуть, Петро Олексійович дуже вдячний Андрію Григоровичу за фантастичну інституційну стриманість у кейсі Міжнародного інвестиційного банку. І порятунок грошей, нажитих непосильним трудом.
Бо давайте згадаємо хронологію.
13 лютого 2025 року проти Порошенка запровадили санкції РНБО. Серед обмежень – замороження активів і заборона відпливу капіталу. 29 квітня НБУ визнав ділову репутацію Порошенка як власника істотної участі в МІБ небездоганною. Зазвичай після такого регулятор переходить до наступного кроку – тимчасової заборони права голосу за акціями.
Так було в інших кейсах. Так працює банківський нагляд, коли правило «як у всіх» справді працює.
Джерело: OnlyBanks у Telegram.