Як нездари потрапляють у валютники Нацбанку та розтринькують потім валютні резерви України
У червні Нацбанк активніше та бездумніше жбурляв доларом по ринку. І справа не тільки в реальній потребі, в тому числі оборонного комплексу України, про яку знає кожен казначей. Але й у тотальній непрофесійності керівництва й середнього менеджменту. У тому числі валютного заступника голови НБУ Юрія Гелетія та недосвідченого Олександра Арсенюка, який лише наприкінці березня 2026 року очолив департамент відкритих ринків замість ветерана Олексія Лупіна.
Чи не кожен казначей знає сумну історію пана Лупіна, якого змусили піти з Нацбанку після зам'ятого скандалу між НБУ та Міжнародним валютним фондом влітку 2024 року. Саме того скандалу, який згодом брехливо спростовував голова Нацбанку Андрій Пишний на фінансовому комітеті Верховної Ради. По суті, відверто брехав, відповідаючи на запитання нардепів, які питали про порушення в царині «корпоративної культури», виявлені аудиторами МВФ.
На пряме питання на комітеті: «Чи виявляв МВФ порушення?» — брехливий Пишний відповів: «Ні, це неправда». Усім, кому Нацбанк згодом дорікав неякісною корпоративною культурою, варто вивчити це питання перед судовим оскарженням штрафів НБУ.
Закиди МВФ до Нацбанку у 2024 році були пов'язані з маніпуляціями в правилах купівлі долара на міжбанківському валютному ринку. Прямого порушення не зафіксували, та маніпуляція все ж була: працювали за правилом «що не заборонено, те дозволено». Купівля інвалюти відбувалася з благословення Андрія
Пишного через один із банків, і нацбанківський керманич мав свій гешефт.
Та коли про все дізналися в МВФ, то їм це, звісно, не сподобалося. Вони дорікнули цим особисто Пишному, а той зробив вигляд, що нічого не знав і розбереться. А потім виставив винним у всьому саме Олексія Лупіна. Лупіна змусили тихесенько звільнитися, а МВФ подали це як вирішення проблеми. Андрій Пишний знову виїхав за чужий рахунок.
Нині департамент відкритих ринків очолює новачок Олександр Арсенюк, який не нюхав того трейдингу та не мав казначейського досвіду, на відміну від Лупіна. А керує Арсенюком такий самий «великий фахівець» у цьому питанні Юрій Гелетій. Єдине, на що вони гуртом спроможні, — це розкидатися валютними резервами як хмільні пани. Тож не їхніми коштами, а всього-на-всього державними.
За перші три тижні червня НБУ продав на міжбанку майже вполовину (на 48%) більше доларів, аніж за увесь травень — на $4,6 млрд проти $3,1 млрд. Не звичні $720–790 млн на тиждень, а понад $1 млрд. Динаміка офіційних звітів така:
• з 1 по 5 червня — $766,5 млн;
• з 8 по 12 червня — $1,155 млрд;
• з 15 по 19 червня — $1,396 млрд;
• з 22 по 26 червня — $1,319 млрд.
За підсумком цього місяця загальна цифра валютних продажів значно перевищуватиме попередні, що буде поганою новиною для всіх, хто хоч трохи намагався економити валютний резерв. Який належить не Пишному особисто, а державі Україна та який є здобутком не нацбанківців у затишних кабінетах, а українських військових. Бо саме завдяки їхній роботі та великій жертві нашій державі й виділяють міжнародну допомогу з різних куточків світу, за рахунок якої й формуються наші резерви.
Та в Нацбанку нерідко витрачають ці ЗВР як власні кишенькові. Лише частину витрат можна пояснити об'єктивними факторами та оборонними потребами. Але й помилок виникає чимало, помилок на сотні тисяч доларів. Зокрема, коли без відповідної підготовки НБУ в червні раптом влаштував обвал курсу гривні до долара.
Цей обвал спровокував різке зменшення валютних продажів експортерів, які намагалися пояснити сезонними факторами, утім фінансові директори корпорацій відверто казали банківським казначеям, що це спричиняють курсові дії Нацбанку. Були дні, коли регулятор продавав на ринку до 80–90% всього обсягу долара, і його дії порівнювали з рухами скаженої мавпи, яка не розуміє, що робить. Коли такі мавпи й надалі розкидатимуть валютний резерв України в різні боки, то жодної допомоги не вистачить на їхню підтримку. За підсумками травня золотовалютні резерви НБУ скоротилися на 5,2% — до $45,7 млрд.
Джерело: OnlyBanks у Telegram.