Бідність в Україні зростає, сім’ї проїдають заощадження
За даними дослідження Світового банку, торік 41,6% населення України жили нижче національної межі бідності проти 37% у 2024-му. З 2021 року рівень бідності фактично подвоївся.
Але для фінансів домогосподарств важливіше інше: проблема вже не лише в рівні доходів. Все більше сімей змушені компенсувати розрив між доходами та витратами заощадженнями або позиками.
У IV кварталі 2025 року близько 17% домогосподарств повідомили, що позичали гроші для покриття базових потреб. Заощаджувати протягом попередніх 30 днів змогла лише приблизно кожна п’ята сім’я, а близько 6% уже продавали активи, щоб впоратися з фінансовими потребами.
Водночас вартість базового життя суттєво зросла. З 2020 року житло та комунальні послуги подорожчали приблизно на 50–70%, а продукти харчування — на 70–80%. В окремих областях зростання цін на продукти наближалося до 90%.
Найбільше проблема б’є по нижній частині населення. Реальні трудові доходи найбіднішого прошарку домогосподарств у 2025 році скоротилися більш ніж на 30%. У заможніших групах вони, навпаки, зросли більш ніж на 10%. Тобто розрив між доходами продовжує збільшуватися.
Є й показовий індикатор продовольчої безпеки: наприкінці 2025 року 35,4% родин повідомили, що харчувалися обмеженим набором продуктів. У регіонах, які безпосередньо потерпають від бойових дій або окупації, показник сягав 43,5%. Для економіки це означає слабший внутрішній попит. Коли сім’я витрачає більшу частину доходу на їжу, комунальні послуги та інші базові потреби, у неї залишається менше грошей на техніку, ремонт, одяг, ресторани та інші товари й послуги.
Тому зростання бідності це не лише проблема соціальної політики. Воно безпосередньо впливає на бізнес: менше вільних грошей у населення означає слабший споживчий попит, менше накопичень і нижчу здатність домогосподарств брати на себе довгострокові фінансові зобов’язання. Особливо вразливими залишаються родини з маленькими дітьми: близько 30% домогосподарств із малечами до шести років належать до найнижчого квінтиля доходів.
Висновок для економіки простий: ризик не лише в тому, що майже половина населення опинилася за межею бідності. Небезпечніше, що частина домогосподарств втрачає фінансову подушку, скорочує споживання та переходить до позик для покриття базових витрат. Тому справжнє відновлення економіки це не тільки зростання ВВП, а й відновлення реальних доходів нижньої частини населення.
Джерело: OnlyBanks у Telegram.