Чи почне уряд скорочувати захмарні зарплати в державних банках, які зростають як на дріжджах навіть під час війни?
Урядові заяви про скорочення витрат і персоналу дуже збентежили керівництво та середній менеджмент державних банків.
Минулого тижня прем’єр-міністр повідомив про комплексний аналіз системи державного управління та майбутні скорочення. «Окремий напрям — цифровізація. Проаналізуємо цифрове врядування та автоматизацію внутрішніх процесів у центральних органах виконавчої влади. Держава не повинна витрачати час і ресурси на процеси, які можна зробити швидшими та простішими за допомогою цифрових інструментів», — сказав прем'єр. І головне: додав, що ухвалено рішення переглянути чисельність державних службовців і скоротити «зайві посади». Бо ж бюджетні проблеми тільки посилюються.
Після чого почалося сум'яття в держбанках. Там перелякалися, що звільнення та зарплатна економія розпочнуться і в них. Фінансисти, звісно, не хочуть втратити ласомі шматочки у вигляді шалених зарплат і оплачуваних відряджень, якими недалекоглядні держбанкіри легковажно хваляться в соцмережах навіть під час страшної війни та величезної дірки в держбюджеті.
Аби зрозуміти, чого саме не хочуть втратити ці фінансисти, достатньо подивитися на зарплати керівників державних банків:
1. Мікаель Бьоркнерт, голова правління ПриватБанку — від 1,3 млн грн до 4,5 млн грн на місяць.
2. Юрій Каціон, голова правління Ощадбанку — від 1 млн грн до 1,3 млн грн на місяць.
3. Олексій Ступак, голова правління Сенс Банку (до відсторонення через кримінальну справу) — від 1,05 млн грн до 1,1 млн грн на місяць.
4. Віктор Пономаренко, голова правління Укрексімбанку — від 970 тис. грн до 1,13 млн грн на місяць.
5. Родіон Морозов, в.о. голови правління Укргазбанку — від 1,1 млн грн до 2 млн грн на місяць.
Тривалий час точиться дискусія щодо зниження захмарних виплат державникам через війну та тотальну бюджетну скруту. Та тепер вона нарешті має перейти до конкретних скорочень: під час війни держава не може дозволити собі таку розкіш.
Адміністративні витрати державних банків (із зарплатами та іншими виплатами на утримання персоналу) щоразу тільки збільшуються. Не зменшуються.
OnlyBanks зібрав останні дані з адмінвитрат п'ятірки державних банків (на 1 серпня 2026 року) за звітністю і порівняв їх з аналогічним періодом 2025-го:
1. Ощадбанк — збільшення на 3,9 млрд грн (на 31%), витрати сягнули 16,3 млрд грн.
2. ПриватБанк — збільшення на 3,3 млрд грн (на 19%), витрати сягнули 20,3 млрд грн.
3. Сенс Банк — збільшення на 1,1 млрд грн (на 23%), витрати сягнули 5,5 млрд грн.
4. Укргазбанк — збільшення на 764,3 млн грн (на 23%), витрати сягнули 4,1 млрд грн.
5. Укрексімбанк — зменшення на 128,6 млн грн (на 5%), витрати сягнули 2,4 млрд грн.
Водночас усім відомо, що незначне зменшення цих витрат в Укрексімбанку пов’язане зі згортанням роздрібного бізнесу. Тобто закривається цілий напрямок роботи.
При цьому топ-менеджмент банків не шкодує грошей особисто на себе і збільшує витрати на кишені керівництва. У січні–липні 2026 року (у порівнянні з аналогічним показником 2025-го) в Ощадбанку вони зросли одразу на 35% (на 793,8 млн грн) і сягнули 3 млрд грн, в Укргазбанку — на 21% (на 106,2 млн грн, до 601,2 млн грн), а в ПриватБанку — на 18% (на 844,5 млн грн, до 5,6 млрд грн).
Державним банкірам не шкода грошей на себе особисто. Ніби в Україні немає війни, а в держбюджеті — дефіциту (ніби там повно зайвих грошей).
Тож для уряду цей напрямок може стати чудовою можливістю для економії та підвищення вимог щодо збільшення виплат дивідендів до держбюджету. Особливо якщо задіяти всі інструменти — і скорочення поточних виплат, і оптимізацію персоналу зі збільшенням навантаження на працівників, які точно впораються, якщо залишити броню від фронту.
Джерело: OnlyBanks у Telegram.