Як Пишний цензурує журналістів і відмиває гроші на редакціях
Під тотально корупційним і переляканим головою Нацбанку Андрієм Пишним дедалі дужче колихається трон. Він нервує, зривається та кидається на відомих фінансових журналістів. А ще — розпочав кампанії з цензури, причому від імені самої інституції НБУ, яка має інформувати та гідно реагувати на будь-яку критику, що є запорукою демократії.
Одна з найдосвідченіших і найвідоміших фінансових журналісток України Олена Лисенко днями заявила про отриманий бан (відключення) від корпоративної сторінки Національного банку у Facebook.
«На 29 році кар’єри у фінансовій журналістиці опинилась на піку слави — Національний банк спочатку чистив мої каменти під постами та врешті-решт забанив на своїй сторінці у Facebook. Образилися малесенькі «хлопчики в трусиках». Не вихваляю, не звеличую НБУ та керівництво, що поклали свої таланти/життя на вівтар закордонних поїздок і пустих заяв про вигадані «здобутки», — написала вона на своїй сторінці у FB.
Лисенко читає не одне покоління банкірів, вона відома фінансовому загалу довше, аніж боягузливий нікчема Пишний, і їй не довелось купувати диплом, щоб працювати з банками. Нацбанківський керманич не розуміє, що за 4 роки в НБУ не набув авторитету у фінансовій спільноті, його вважають найгіршим керівником регулятора за всю історію. А ще він досі не второпав, що всьому ринку відомо про його схеми, корупцію та злодійства. І коли він щось таке утинає, то ніхто не лякається — тільки ржуть.
У Андрія Пишного складні стосунки з фінансовою пресою. Ще на початку роботи цього персонажа в Нацбанку журналісти розповідали про його дивні міроприємства на вул. Інститутській, 9 у форматі Off the record (не під запис / не для протоколу). Це коли інформація надається не під публікацію, а для загального розуміння. Ще один спосіб влади маніпулювати вільною пресою — намагання зв'язувати її обіцянкою не публікувати якісь дані, які згодом потраплять у простір.
Нестриманий і скажений Андрій Пишний на цих зустрічах почав гримати на журналістів, кидатися та гарчати: «Цить мені! Ти мені ще побалакай!». Зазвичай таке собі дозволяють із власними дітьми чи з млявими підлеглими. Медійники були в шоці, і ті, хто поважав себе, — припинили походи в Нацбанк.
Та зі ЗМІ було не тільки так, із деякими редакціями будувалися й взаємовигідні стосунки. Звісно, це робив не йокнутий Пишний, а його медійна прислужниця Юлія Євтушенко (офіційна посада в НБУ — директорка департаменту комунікацій), яку він пригорнув до себе ще в Ощадбанку, коли забрав із руснявого Альфа-Банку, який на той час ще належав Михайлу Фрідману та іншим поплічникам путіна. Після призначення Андрія Пишного в Нацбанк він майже одразу підібрав Євтушенко в НБУ, щоб вона відмивала його брудну репутацію, а ще допомагала красти й відмивати гроші Нацбанку. За це Юлії Євтушенко у статусі лише директорки департаменту призначили зарплату, співставну з окладом голови. Жодних принципів у неї немає, вона рада догоджати.
Частину медійної спільноти купили за договори про співробітництво чи по проєкту боротьби з фінансовою безграмотністю або проти шахраїв, які Нацбанк укладав напряму чи через посередників. Їх могли укладати як із юрособами, так і з ФОПами, за що окремі журналісти на відкритих міроприємствах задавали процензуровані та відверто замовні питання Андрію Пишному. Догоджали як могли за нацбанківські грошики. Питали щось не дуже важке, щоб під час відповідей нацбанківець сяяв і самостверджувався.
А ще розповідають, що через такі домовленості піар-прислуга НБУ відверто відмивала кошти. Журналісти та редакції знімали частину нацбанківських оплат з рахунків і відкатували готівкою. Ось чим варто поцікавитися Держфінмоніторингу. Нарешті буде цікавий реліз про смітник Пишного та його посіпаку Євтушенко, яку слідчим буде цікаво послухати на допиті у справі з відмивання коштів.
Та, на жаль, поки що пустий патяка Андрій Пишний продовжує красти, а Юлія Євтушенко намагається відмити цього злодія та попутно грошиків на кишеню заробити.
Джерело: OnlyBanks у Telegram.