Що керівництво НБУ вимагало на закритій нараді від 30 найбільших банків
Фінансова спільнота вже ознайомилася зі змістом офіційної версії Нацбанку про закриту нараду правління НБУ з 30 керівниками найбільших банків України від 3 квітня, у якій нацбанківці нахвалювали себе й мало говорили про невиконані вимоги МВФ. Та не всі тези пройшли цензуру регулятора, і не все потрапило у відкриті повідомлення.
Із того, що обговорювалося і не потрапило до релізів, слід виокремити:
• НБУ змушує банки запровадити місячні ліміти на платежі для новостворених юридичних осіб. Розмір цих лімітів ще чітко не визначено, і досі не зрозуміло, як саме вони працюватимуть. Водночас Нацбанк уже почав тиснути на банки з цього приводу й продовжить це робити, щоб банки запустили нове обмеження саме для юросіб. За аналогією з лімітами, що з 2025 року діють для фізосіб у розмірі 100 тис. грн на місяць.
• Від банків вимагають розробляти й застосовувати нові вимоги фінмоніторингу щодо фізосіб. Йдеться про надання додаткових документів щодо доходів. Вимагатимуть більше підтверджень. У НБУ вважають недостатнім поточний рівень фінмоніторингу щодо громадян і хочуть, щоб люди надавали банкам більше документів. Тому від банків домагаються подальшого посилення вимог у цьому напрямі.
• Нацбанк визнає ризик прискорення інфляції. У розмові з керівниками банків члени правління НБУ визнали, що в Україні можуть активніше зростати роздрібні ціни на товари та послуги через подорожчання нафтопродуктів на тлі війни в Ірані та нестабільності в Перській затоці. За підсумками першого кварталу 2026 року НБУ може погіршити свій інфляційний прогноз, можливо — суттєво.
• Не виключається підвищення облікової ставки. У Нацбанку не відкидають підвищення облікової ставки з поточного рівня 15% річних, хоча конкретних параметрів не називають. Це, своєю чергою, призведе до зростання кредитних ставок для бізнесу та населення.
Україна залишається дуже залежною від міжнародної допомоги, і макроекономічні показники та прогнози можуть і надалі погіршуватися у разі відтермінування нових траншів зовнішнього фінансування.
За підсумками березня 2026 року Нацбанк відзвітував про зменшення золотовалютних резервів на 5% — до $52 млрд. І це навіть з урахуванням отримання $3,1 млрд від МВФ і Світового банку. Водночас регулятор витратив більше: зокрема, близько $4,8 млрд було спрямовано на міжбанк для стабілізації ринку та вирівнювання курсу гривні до долара. Значно менше було витрачено на обслуговування державного боргу — $260 млн виплачено МВФ і $123,3 млн іншим кредиторам.
Джерело: OnlyBanks у Telegram.