Гривня на 11-му місці в антирейтингу валют: розбираємося, чому НБУ загрався в «гнучкість»
Свіжа статистика щодо поведінки світових валют показує, що за підсумками січня–травня 2026 року наша гривня просіла до долара на 4,68% і опинилася на 11-й позиції серед валют із найгіршою динамікою. Абсолютним лідером падіння став лівійський динар.
Звісно, можна довго кивати на об'єктивні воєнні ризики та колосальні бюджетні потреби на оборону, але давайте відверто: таке стрімке сповзання гривні в антирейтингу — це ще й результат дуже специфічної політики нашого Нацбанку.
Де прорахувався регулятор?
Поки керівництво НБУ звітує про успіхи стратегії «керованої гнучкості», бізнес і населення відчувають цю «гнучкість» на власних гаманцях. Складається враження, що регулятор надто буквально сприйняв ідею відмови від фіксованого курсу. Замість того, щоб жорсткіше стримувати коливання та збивати панічний попит, Нацбанк дедалі частіше дозволяє курсу пробивати нові психологічні межі, аргументуючи це «ринковими факторами».
Коли інтервенції НБУ перетворюються з інструменту стабілізації на інструмент «плавного опускання» національної валюти, виникає логічне питання: чи не намагаються чиновники за рахунок девальвації просто залатати дірки в бюджеті та штучно роздути митні й податкові надходження в гривневому еквіваленті? Тим більше що міжнародна допомога надходить в іноземній валюті.
Скоріше за все, так воно і є. За рахунок девальвації закривається діра в державному бюджеті, залишаючи в збитках гривневих вкладників і всіх тих, хто отримує доходи в національній валюті. Владі байдуже до людей. Там не живуть на зарплату. Відкати та хабарі носять переважно в доларах.
Чому лідери «укріплення» це пастка для дилетантів?
У звітах трійкою найсильніших валют періоду названі замбійська квача, ізраїльський шекель та російський рубль. Тут, звісно, ситуація кардинально різна, і бігти в обмінники за квачею не потрібно:
1. Замбія демонструє суто технічний відскік (ефект низької бази) після тотального обвалу минулого року завдяки жорсткій реструктуризації боргів.
2. Російський рубль зміцнюється штучно. На болотах фактично знищено вільний валютний ринок: рух капіталу обмежений, а експортерів змусили продавати валютну виручку. Це «курс у вакуумі».
3. Ізраїль — здоровий приклад. Попри війну, країна має колосальну фінансову ліквідність і потужний виторг від технологічного експорту.
Який висновок для наших гаманців?
НБУ продовжує переконувати, що все під контролем і «польоту в космос» не буде. Проте бізнесу та приватним інвесторам варто реалістично дивитися на речі: загравання з девальвацією триватиме й надалі. Гривня слабшатиме, а інфляція зростатиме.
Джерело: OnlyBanks у Telegram.