Пишного можна притягати за службову недбалість за провал нагляду над Сенс Банком і саджати на 8 років
Банківська спільнота продовжує обговорювати недолугу письмову відмазку керівника Нацбанку Андрія Пишного на звинувачення голови фінансового комітету Верховної Ради Данили Гетманцева, складені недостатньо професійно. Ту писульку, яку намалював Пишний, щоб тільки не ходити на допит парламентської ТСК з питань Сенс Банку.
Ніби це він вирішує. Хоча це й не так — НБУ підзвітний Раді, й нардепи мають право притягнути нацбанківця до кримінальної відповідальності за неявку та примусово доставити на допит, про що вже писав OnlyBanks. І фінансова спільнота чекає на те шоу.
Та в центрі аналізу відповідей регулятора навіть не це. А величезна тирада нацбанківців про те, як вони виступали проти призначення зашкварених членів наглядової ради та правління Сенс Банку. Передусім Миколи Гладищенка, чиї повноваження нещодавно завершилися. А ще незрозумілі формулювання щодо заступниці голови правління Сенсу Інни Тютюн, яка за дивним збігом обставин є ексдружиною дружбана Пишного по Ощадбанку Антона Тютюна (чинний член правління Ощаду) та досі тримає того за всі чуттєві місця.
По-перше, цікаво дивитися, як у НБУ плюються чи не на кожне ім’я керівника Сенсу, яке називає Данило Гетманцев. По-друге, керівництво Нацбанку постійно нарікає на те, що не вони обирають і не вони призначають цих топменеджерів. Мовляв, людей для наглядових рад обирав акціонер, тобто урядовці.
Водночас Нацбанк забуває про ст. 42 Закону «Про банки та банківську діяльність» та про обов’язок НБУ її виконувати. А там ідеться про обов’язкове погодження саме Національним банком кожного члена (голови) правління та наглядової ради в кожному банку України. І Сенсу теж. Без погодження регулятора не може бути призначена жодна з цих осіб. Більше того, за результатами подальшої роботи, якщо вона виявляється неякісною або злочинною, то НБУ має право відкликати своє погодження. Це ст. 47 того ж закону. Тож цікаво, чому регулятор не виконав цей обов’язок.
А коли підходити ретельніше, то Нацбанк взагалі в таких випадках має переглянути репутацію відповідних осіб і надати їм статус небездоганної ділової репутації. Щоб ті не змогли працювати в банківській системі. Не чекаючи відповідних розслідувань журналістів чи правоохоронних органів, про яких теж згадали в заяві боягузи з НБУ. Якщо, звісно, вони не були в змові та не отримували регулярні хабарі.
Все це прямий обов’язок Національного банку в межах виконання наглядової функції. Якщо він не виконується, то притягати до відповідальності слід уже відповідних осіб самого Нацбанку. Передусім члена правління НБУ, заступника голови з питань нагляду Дмитра Олійника та самого Андрія Пишного. Це стаття 367 Кримінального кодексу — службова недбалість, яка, окрім штрафів, передбачає позбавлення волі на строк до 8 років.
Мінімальний строк, якщо не буде встановлений факт змови між злочинцями Сенс Банку та паном Пишним. Над чим, до речі, теж працюють правоохоронці, й сподіваємося, що багато вже встановили. А окремі персонажі в Нацбанку вже тихесенько дають покази проти Андрія Григоровича, бо не збираються за нього відповідати — сідати.
Джерело: OnlyBanks у Telegram.