Чому восени нас чекає новий виток інфляції?
Європейський банк реконструкції та розвитку нещодавно погіршив прогноз зростання економіки України на 2026 рік, прямо назвавши серед ключових проблем дефіцит робочої сили та наслідки ударів по енергетичній інфраструктурі. Водночас український бізнес дедалі частіше говорить про різке зростання витрат на зарплати та резервне енергозабезпечення.
Багато хто звик пояснювати інфляцію зростанням курсу долара. Мовляв, якби гривня була стабільною, то й ціни не так сильно зростали б. Але зараз ситуація інша. Навіть якщо курс долара залишиться біля поточних 44 грн/$, український бізнес уже отримав два потужні фактори зростання собівартості.
Перший — зарплати. Через дефіцит кадрів роботодавці змушені постійно піднімати ставки. За останній рік середні зарплатні пропозиції на ринку праці зросли майже на 20%.
Уявімо підприємство зі 100 працівниками. Якщо середня зарплата збільшилася з 24 тис. до 28,5 тис. грн, то фонд оплати праці зріс на 450 тис. грн щомісяця або на 5,4 млн грн на рік. Для великої компанії з тисячею працівників це вже понад 54 млн грн додаткових витрат щороку.
Другий фактор — енергетика. Після масованих атак на енергосистему бізнес продовжує вкладати кошти у генератори, сонячні панелі, акумулятори та когенераційні установки.
Самостійно вироблена кіловат-година майже завжди обходиться дорожче за електроенергію з мережі. До цього додаються витрати на дизельне пальне, ремонт обладнання та його обслуговування.
У результаті підприємство одночасно платить більше за персонал і більше за електроенергію.
Що робить бізнес у такій ситуації?
Варіантів небагато:
• підвищувати ціни;
• скорочувати прибуток;
• відмовлятися від інвестицій та розвитку.
Більшість обирає перший шлях. Саме тому ризик нового витку інфляції восени залишається високим навіть без різкого стрибка долара.
За окремими оцінками, низка товарів і послуг може подорожчати ще на 5–15%. Найбільший тиск відчують галузі, де основну частину собівартості становлять зарплати та енергія.
Наприклад, кафе, ресторани та доставка (10–15%), будівельні та ремонтні роботи (10–20%), сфера послуг (8–15%), логістика та перевезення (5–12%), продукти харчування (5–10%).
Практичний висновок простий: сьогодні головним драйвером інфляції стає вже не валютний курс, а зростання внутрішніх витрат бізнесу. Тому навіть за відносно стабільної гривні чеки в магазинах восени можуть виявитися помітно більшими, ніж зараз.
Якщо ви планували великий ремонт, купівлю техніки, меблів або дорогих послуг, економічна логіка підказує не відкладати такі витрати на осінь. У багатьох секторах нинішні ціни можуть виявитися найнижчими до кінця року.
Джерело: OnlyBanks у Telegram.