Продовження (Частина 2)
Але у випадку МІБ раптом почалася магія.
Спочатку Нацбанк трохи оштрафував банк за фінмоніторинг – на 20,5 млн грн. Порохоботи, звісно, одразу почали волати про політичне переслідування. Потім була гучна публічна переписка Порошенка і Пишного. Потім – пафосні заяви НБУ про принциповість, незалежність, законність і все інше, що добре звучить у пресрелізах.
А далі – тиша. Прям як у «Гамлеті».
Жодного публічного рішення про тимчасову заборону права голосу щодо акцій МІБ.
Жодної кульмінації.
Жодного «як у всіх».
Банк завис у дивному проміжному стані. Порошенко отримав небездоганну репутацію, МІБ отримав штраф, ринок отримав шоу, а Андрій Григорович отримав, схоже, політичний депозит на майбутнє. Або, знаючи Андрія Григоровича, не тільки політичний.
Ба більше. За даними наших джерел, була відкрита кримінальна справа ДБР за ознаками можливого корупційного злочину, а сам кейс комерційного порятунку рядового Пєті став причиною серйозного охолодження відносин між ОП та Нацбанком і питання Зеленського до Єрмака «кого ти взагалі завів на Нацбанк?».
І от тепер, коли під самим Пишним почало хитатися крісло, раптом з’являється порохоботний спецназ.
Один пояснює, що Пишний – останній бастіон фінансової державності. Інший лагідно просить «не розхитувати те, що тримає країну». Ще трохи – і нам розкажуть, що без Андрія Григоровича банкомати перестануть видавати гроші, гривня образиться, а МВФ сяде в літак і полетить додому.
Тільки є маленький нюанс.
Коли регулятор щодо одних власників діє швидко, жорстко і за повною процедурою, а щодо МІБ раптом включає режим «давайте ще подумаємо», це називається не незалежність. Це називається вибіркова обережність. Як до речі, і в кейсі «Сенс Банку».
А коли після такої вибіркової обережності політична армія Порошенка раптом починає захищати голову НБУ від відставки, це вже не просто збіг.
Це дуже теплий збіг.
Можливо, звісно, все випадково. Можливо, порохоботи просто прокинулися з думкою: «Треба врятувати Андрія Григоровича, бо фінансова стабільність». Ну, буває, якійсь сон нехороший наснився. Можливо, ЄС, ця армада потужних державників справді раптом вжух – і полюбила НБУ не за кейс МІБ, а за макрофінансову стійкість, резерви, курс і міжнародне визнання.
Але ринок у такі казки давно не вірить.
Ринок бачить просту картину.
Пишний у кейсі МІБ не дотиснув. Порошенко отримав паузу. Порохоботи отримали сигнал. І тепер, коли Андрію Григоровичу стало гаряче, вони виходять на захист із текстами про «безпрецедентний тиск» і «критичну помилку».
Співпадіння?
Не думаємо.
Бо гроші, як відомо, люблять тишу.
А політичні борги люблять правильний момент для повернення. Фракція, звісно ж, маленька, блогери теж так собі, але життя бентежне, і хто зна, може якраз ресурс Петра Олексійовича і стане золотою акцією для порятунку Пишного?
Зеленський, Гетманцев, Арахамія – шо ви там, спите? Навіщо таку золоту людину як Андрій Григорович образили?
Джерело: OnlyBanks у Telegram.