CRS 2.0: Україна перейшла на новий міжнародний стандарт обміну податковою інформацією
З 1 липня Україна офіційно перейшла на оновлений міжнародний стандарт автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки — CRS 2.0. Це не просто технічне оновлення, а адаптація стандарту до нових вимог ОЕСР, зокрема щодо цифрових фінансових активів: Організації економічного співробітництва та розвитку — міжнародної економічної структури, що об'єднує 38 найбільш розвинених країн світу.
Що змінилося з 1 липня
Розширення переліку активів. До міжнародного податкового моніторингу поступово інтегруються електронні гроші, цифрові валюти центральних банків (CBDC) та інші нові фінансові інструменти відповідно до оновленого стандарту.
Нові вимоги до фінансових установ. Банки та інші фінансові установи отримали розширені вимоги щодо збору, перевірки й передачі інформації в межах міжнародного обміну. Це означає оновлення процедур KYC (know your customer — «знай свого клієнта»), самосертифікації клієнтів та перевірки їхньої податкової резидентності.
Що це означає для бізнесу та громадян
Для громадян. Нових податків чи обов'язкових декларацій CRS 2.0 не запроваджує. Водночас банки можуть частіше звертатися з проханням оновити анкетні дані, підтвердити податкову резидентність або надати додаткову інформацію про фінансові рахунки.
Для бізнесу. Зростають вимоги до податкової прозорості міжнародних фінансових операцій. Компаніям, які працюють із закордонними банками, платіжними сервісами чи цифровими активами, варто переглянути внутрішні процедури комплаєнсу та актуальність інформації про податкову резидентність.
Що варто знати
Якщо ви користуєтеся іноземними фінансовими сервісами або маєте рахунки за кордоном, не дивуйтеся, якщо найближчим часом банк попросить повторно пройти процедуру KYC або підтвердити свій податковий статус. Можуть вимагати нові документи про доходи та статки. Це одна з практичних змін, пов'язаних із переходом на CRS 2.0.
CRS 2.0 — це черговий етап інтеграції українського фінансового сектору до міжнародної системи податкової прозорості. Для бізнесу це означає вищі вимоги до комплаєнсу та документообігу, а для громадян — більш ретельну перевірку банками інформації про клієнтів і нові запити щодо коштів на рахунках. Нових податків цей стандарт не запроваджує, але міжнародний обмін фінансовою інформацією стає більш деталізованим і технологічним.
Джерело: OnlyBanks у Telegram.