Як нова облікова ставка та ресурсні аукціони Пишного вплинуть на депозити населення та всю економіку України
Казначеї українських банків прогнозують нову хвилю зловживань, змов і корупції з боку Нацбанку через запровадження з 7 серпня 2026 року нових правил розміщення 3-місячних сертифікатів НБУ. Вони були анонсовані регулятором минулого четверга під час підвищення облікової ставки з 15% до 15,5% та не отримали зрозумілого прозорого механізму.
Усе робитиметься, як кажуть, на око, приблизно, як Національний банк це відчуває та як йому буде зручно й вигідно.
Зрозуміла лише ключова зміна. НБУ повністю відмовляється від розміщення своїх депозитних сертифікатів за фіксованою ставкою, яка з лютого 2026 року трималася на 18,5% (раніше — 19%), та переходить до непрозорої системи аукціонів.
На практиці це означає, що далеко не всі зможуть розмістити вільні кошти, що їх банки збирають у населення. На поточний момент невідомий обсяг таких розміщень і навіть приблизна ціна (відсоток) Нацбанку. Регулятор влаштує аукціон, щоб фінансисти поборолися за цей привілей.
Схема така — перед аукціоном НБУ заявлятиме лише суму, на яку готовий розмістити 3-місячні сертифікати. А далі, щоб він взяв ці гроші, кожен банк у режимі шаленої мавпи буде пропонувати свій обсяг грошей і ціну (відсоток). Намагаючись, як кажуть, «вгадати цю мелодію з першої ноти», тобто вгадати цінник регулятора. Хто не зміг вгадати — нічого не розмістить. А отже, не матиме достатньої мотивації залучати у великих обсягах депозити населення.
Здавалося б, новий ринковий механізм. Та лише в умовах чистого, непідкупного та професійного Національного банку. Чого, на жаль, немає в Україні за керівництва в НБУ Андрія Пишного. Тому банківські казначеї поки що не очікують нічого доброго від нововведення.
На поточний момент прогнозують такі наслідки:
1. Окремі змови між відповідальними особами Нацбанку та окремими банками, що триматимуться на корупції.
2. Фаворитизм — очікується, що деяким казначействам з НБУ будуть підказувати виграшні (для аукціону) ціни/відсотки. Передусім державним банкам. Менші банки залишатимуться поза увагою й отримуватимуть 3-місячні сертифікати за залишковим принципом.
3. Побудова тотальної системи хабарів для тих, хто захоче системно вигравати нацбанківські аукціони.
Певна категорія банків втратить мотивацію щодо участі в аукціонах і зменшить залучення строкових депозитів населення.
Тобто вкладники безпосередньо на собі відчують прямі зміни від, здавалося б, суто банківського інструменту, про який більшість пересічних українців навіть не знає. Банки почнуть зменшувати відсоткові ставки за депозитами населення на 3, 6, 12 місяців. Бо не отримуватимуть стабільної дохідності від цих грошей, як раніше.
Багатьох професійних фінансистів здивувала зміна цих правил, так само як і підвищення облікової ставки НБУ на 0,5% річних (до 15,5%). У цьому побачили не прорахований крок, а метання регулятора, який насправді не знає, що робити.
Підвищення ставки регулятора матиме більше негативних наслідків для української економіки, аніж стабілізаційних:
• Здорожчання кредитування банків за власними програмами щонайменше на 1% річних
• Здорожчання кредитування за державними програмами, яке виллється у збільшення витрат уряду на покриття частини відсоткових ставок
• Здорожчання обслуговування державного боргу, бо Міністерство фінансів буде змушене підвищити ставки за внутрішніми держоблігаціями (ОВДП)
• Ще більше гальмування зростання ВВП, бо бізнес зменшуватиме обсяги кредитування, яке здорожчає
• Більш інтенсивне зростання інфляції, прогноз щодо якої Нацбанк і без того погіршив з 9,4% до 10% на кінець 2026 року. Здорожчання кредитування точно буде закладено у вартість товарів і послуг.
Національний банк не може досягти головної мети, задля якої й підвищував облікову ставку, — помітно загальмувати зростання інфляції. Бо вона зростає не з монетарних причин, а через посилення військових ударів по Україні (порти, енергетика тощо), через війну між США та Іраном і здорожчання нафти, через підвищення адміністративних цін (комунальні та інші тарифи) тощо.
Джерело: OnlyBanks у Telegram.