Бомбардування ворога ще більше загрожують банкрутствами бізнесу та банків, які його фінансують. Та юрист Пишний далі агітує за кредитування
Найближчим часом однією з найболючіших проблем банківської системи України стане проблемний кредитний портфель, або NPL (Non-Performing Loan), що в найгіршому випадку може призвести до фінансових проблем уже самих банків. Що більше ворог битиме по складах і підприємствах, то менше в них буде можливостей виплачувати кредити. Банки в халепі.
На тлі безперервних атак ворога бізнес щодня втрачає активи. Тож банкам не можуть платити з об’єктивних причин. Не тому, що хтось ухиляється від виплат і намагається когось перехитрувати, а тому, що все горить і гине.
Єдине, на що в такій ситуації спромігся Нацбанк на чолі з Андрієм Пишним, — це дозволити фінансистам приховувати проблему, не обліковуючи проблемні борги як справжні дефолти. Таким чином зменшується навантаження на банківський капітал, бо можна мінімізувати резерви. Це применшення проблеми на папері, але де-факто кредитні виплати зупинилися, і в банки не течуть гроші, що згодом може негативно позначитися на їхній ліквідності. Тобто Пишний не вигадав, як вирішити проблему, а тільки намагається її маскувати. Настільки вже замаскував, що в самому НБУ не знають справжнього обсягу реальної кредитної проблеми в банківській системі і тому не можуть навіть приблизно обрахувати, коли вона посиплеться.
На цьому тлі в регулятора ще вистачає клепки на те, щоб друкувати міфічні звіти, в яких частка проблеми нібито зменшується (коли поточні дефолти лишають за дужками). Ще на 1,8% за підсумками липня, після чого офіційна частка NPL — лише 12,1%. Хоча реальний стан може бути набагато гіршим.
Навіть у підрихтованих звітах банків частка проблемних кредитів усе ще лякає:
1. Альянс Банк — 44,8%;
2. Сенс Банк — 29,3%;
3. Ідея Банк — 29%;
4. Ощадбанк — 24,8%;
5. Укрексімбанк — 21,3%.
Ще раз: це оцінка без останніх бомбардувань України та без урахування поточних дефолтів. Три місця у п’ятірці найпроблемніших за NPL посідають державні банки, яких Пишний усю війну заганяв в активніше корпоративне кредитування. І їхні проблеми з капіталом мусить вирішувати акціонер — держава в особі Міністерства фінансів. Тобто за бюджетні гроші, за кошик платників податків.
Та в Нацбанку Пишного вважають, що якщо максимально замружитися, то проблеми вирішаться самі собою. Хоча не буде зайвим на всяк випадок уже проробляти антикризову програму фінансування Фонду гарантування вкладів фізосіб. Резервний варіант — на випадок, коли банки все ж почнуть закриватися з причин, що від них не залежать. Та проробляти інші антикризові заходи, щоб нові проблеми згодом не впали як сніг на голову.
Та джерела OnlyBanks в НБУ кажуть, що нічого такого не робиться. Юрист Андрій Пишний просто не розуміє, що робити. Бо, по-перше, на юридичному факультеті того не вчать, і, по-друге, навіть коли Пишний про щось таке здогадується, то намагається применшити проблему та визнає її лише тоді, коли вона вдарить по потилиці. Коли вже буде запізно. Пишний не професіонал і стережеться проблем, не вважає їх своїми.
До того ж, якщо він визнає суцільну халепу, то не зможе й далі закликати банки (передусім державні) до видачі нових корпоративних кредитів. Нових кредитів, які теж згорять чи розірве бомбами та ракетами ворога. Кредитів, які точно не повернуть у поточних умовах, навіть якщо позичальник виживе та докладе всіх зусиль.
Джерело: OnlyBanks у Telegram.