Банки-кредитори бізнесу в халепі. Хто найбільше потерпає — по іменах
В умовах посилених бомбардувань по всій Україні банківська система готується до сезону збитків або щонайменше до зменшення прибутків. Передусім ідеться про фінустанови, що лідирують у корпоративному кредитуванні, тобто найактивніших кредиторів підприємств.
Якщо до активізації терористичних атак РФ кредитування компаній було більш-менш збалансованим і навіть вигідним бізнесом, то тепер це суцільна проблема.
Що активніше ворог атакує виробництва та склади, то швидше вбиває підприємства. Робить це за відсутності тотального страхування воєнних ризиків, про потребу в якому дуже багато розповідали на фінансовому ринку та яке так і не було повноцінно запущене в Україні. І скільки б порожніх нарад не проводив голова Нацбанку Андрій Пишний і скільки б дурнуватих заяв не виголошував — фактично майже нічого не зроблено.
Це все далося взнаки саме тепер. Склади, виробництва та офіси підприємств розносять на друзки, і жодних страховок ніхто не виплачує. Ворог просто знищує цілі промислові групи та галузі економіки.
За таких умов українські корпорації відмовляються платити банкам за кредитами, що були оформлені раніше. Бо компанії знищені, і їм насправді нічим платити, скільки б інспекцій на згарища не організовували фінансисти.
Найчастіше жодна реструктуризація кредиту не допомагає (винятки є, але їх небагато). Компанії не можуть платити ніскільки — ані за тілом кредиту, ані за відсотками. Ті, хто одразу не закрився і не збанкрутував, просять у банків кредитні канікули без жодних виплат. Причому не на кілька місяців чи пів року, а на роки. Та обіцяють щось повернути, тільки якщо бізнес повністю не вб’ють дронами чи бомбами врешті-решт, у чому не можна бути певним за поточних умов.
Тож тепер кредитні негаразди стали проблемою не тільки бізнесу, а й самих банків. Кількість таких проблемних позичальників зростає після кожної чергової атаки країни-терористки. Щодня.
Українські банки, які ставили за мету кредитування реальної економіки та вважали зростання корпоративного кредитування своїм надбанням, тепер ризикують отримати чималі фінансові проблеми. Нині на активних кредиторів підприємств дивляться як на проблему.
OnlyBanks вивчив банківську звітність і з’ясував, які саме українські банки найбільше збільшили обсяги кредитування юросіб за 7 місяців 2026 року, і вийшла така десятка:
1. Приватбанк — на 17,9 млрд грн (на 29,7%), портфель сягнув 78,3 млрд грн.
2. ПУМБ — на 14,98 млрд грн (на 20%), портфель сягнув 89,8 млрд грн.
3. Райффайзен Банк — на 11 млрд грн (на 14,7%), портфель сягнув 86,2 млрд грн.
4. ОТП Банк — на 10,6 млрд грн (на 27,5%), портфель сягнув 49,2 млрд грн.
5. Укрексімбанк — на 9,6 млрд грн (на 11,2%), портфель сягнув 95,7 млрд грн.
6. Ощадбанк — на 9,1 млрд грн (на 9%), портфель сягнув 110,7 млрд грн.
7. Банк Південний — на 7,9 млрд грн (на 25,1%), портфель сягнув 39,2 млрд грн.
8. ПроКредит Банк — на 5,8 млрд грн (на 20,7%), портфель сягнув 33,8 млрд грн.
9. Укргазбанк — на 5,3 млрд грн (на 6,6%), портфель сягнув 86,1 млрд грн.
10. Сенс Банк — на 3,7 млрд грн (на 9,6%), портфель сягнув 41,9 млрд грн.
Звісно, в усіх банків є резерви та буфери капіталу — різні запобіжники. Та самі фінансисти визнають, що якщо корпоративні неплатежі ставатимуть більшими та масовішими, то нічого не вистачить. Досі невідомо, яким може бути план «Б» за таких умов.
А ще цікаво, що навіть за таких умов керівництво Нацбанку не припиняє розповідати про потребу нарощувати кредитування. Хата горить, а вони заливають пожежу бензином.
Джерело: OnlyBanks у Telegram.