Українці збільшують заощадження на рахунках, однак банки не дають на них реально заробляти
У вересні 2026 року обсяг коштів населення на банківських рахунках у гривні та іноземній валюті зріс на 1,4% — до 1,547 трлн грн. Відпочатку року приріст становив 10,6%.
Такі дані наводить Національний банк.
Найбільше — гривні
На банківських рахунках домінує гривня, й менше вкладень у євро та доларі.
На кінець вересня на гривневих рахунках населення зберігалося 1,034 трлн грн. За місяць ця сума збільшилася на 1,6%. Валютні депозити в гривневому еквіваленті зросли на 0,9% — до 512,6 млрд грн.
Отже, приблизно дві третини коштів населення в банках припадають на гривню, решта — на іноземну валюту. Проте збільшення гривневих депозитів не обов’язково означає, що люди стали більше довіряти національній валюті: на показник впливають процентні ставки, поточні доходи, валютний курс і потреба зберігати кошти в доступній формі.
А ще важливо пам’ятати, що дві третини грошей люди тримають не на депозитних рахунках (з чітко закріпленим терміном вкладення), а на карткових (поточних). Переважно там зарплатня, яку в Україні виплачують у нацвалюті та витрачають на поточні потреби.
Що це означає для банків
Теоретично зростання вкладної бази дає банкам більше ресурсів для кредитування населення та бізнесу. Водночас важливе значення має термін, на який клієнти залишають гроші в банку.
Якщо значна частина коштів зберігається на рахунках до запитання або на коротких депозитах, банки мають враховувати ризик швидкого відпливу грошей. Тому рекордний обсяг заощаджень сам по собі не означає, що банки отримали такий самий обсяг стабільного фінансування для довгострокових кредитів.
Найбільші інвестиції для банків — це ніяке не кредитування та навіть не вкладення в держоблігації. А перевкладання зібраного в депозитні сертифікати Нацбанку й переважно на одну добу. Інвестиції вже в тримісячні сертифікати — мізерні.
Що це означає для бізнесу
Зростання залишків на рахунках створює потенційну основу для розширення кредитування підприємств. Однак доступність позик залежить також від вартості ресурсів, кредитних ризиків, попиту на фінансування та готовності банків брати на себе ризики воєнної економіки.
Для компаній це означає, що сам приріст заощаджень населення не гарантує дешевших кредитів. Під час планування інвестицій варто порівнювати повну вартість фінансування, оцінювати власний грошовий потік і не розраховувати на автоматичне зниження ставок.
Що це означає для вкладників
Вкладникам новий звіт НБУ має продемонструвати, як населення не боїться зберігати кошти на рахунках. Хоча для когось це просто не має іншої альтернативи — роботодавцю простіше перекидати зарплатню на картку найманої людини, аніж виплачувати готівкою. А хтось вкладається на рахунки з безпекових причин (щоб готівка не згоріла під час атаки рф) чи просто на щось намагається накопичити.
Чим не є банківські депозити — це інструментом ефективного заробітку чи знаряддям проти реальної інфляції, яка точно більша за офіційні 10%, що їх Держстат зафіксував за підсумком вересня 2026 року. На поточний момент номінальні ставки за 3–12-місячними депозитами (до оподаткування) попри підняття НБУ облікової ставки до 16% річних коливаються в межах 13–14%. Після оподаткування (18% ПДФО + 5% воєнного збору) це від 10,01% до 10,78% річних, а якщо ще вирахувати банківські комісії за отримання готівки з рахунку, це ще на 1% менше.
Не покривається навіть офіційна інфляція, не те щоб реальна. Про заробіток згори (понад інфляцію) за таких ставок взагалі не йдеться.
Джерело: OnlyBanks у Telegram.